Наш Блог
Корисні статті та новини
У яких країнах Європи найбільше людей перебувають під ризиком бідності?
Європа — це не лише високі зарплати та соціальні гарантії. У деяких країнах значна частина населення стикається з низькими доходами, нерівністю та ризиком соціального виключення. 📊 ТОП-10 країн Європи за часткою населення, яке перебуває під ризиком бідності або соціального виключення: 🇹🇷 Туреччина — 30,4% 🇧🇬 Болгарія — 30,3% 🇷🇴 Румунія — 27,9% 🇬🇷 Греція — 26,9% 🇪🇸 Іспанія — 25,8% 🇱🇹 Литва — 25,8% 🇱🇻 Латвія — 24,3% 🇮🇹 Італія — 23,1% 🇪🇪 Естонія — 22,2% 🇭🇷 Хорватія — 21,7% У середньому по Євросоюзу 21% населення — близько 93,3 млн людей — перебували під ризиком бідності або соціального виключення. (European Commission) 📉 Найнижчі показники в ЄС: 🇨🇿 Чехія — 11,3% 🇸🇮 Словенія — 14,4% 🇳🇱 Нідерланди — 15,4% 🇵🇱 Польща — 16,0% 🇮🇪 Ірландія — 16,7% 🇫🇮 Фінляндія — 16,8% 🇦🇹 Австрія — 16,9% 🇨🇾 Кіпр — 17,1% 🇸🇪 Швеція — 17,5% 🇮🇹 Італія — 23,1% Таким чином, приблизно кожен четвертий житель Італії перебував під ризиком бідності або соціального виключення. При цьому ситуація сильно відрізняється залежно від регіону: наприклад, у Калабрії цей показник у 2024 році становив 37,2% — один із найвищих показників серед регіонів ЄС. (European Commission) 🇺🇦 А що з Україною? Україна не входить до рейтингу Eurostat, оскільки не є членом ЄС. За оцінками Світового банку, рівень бідності в Україні у минулому році становив близько 37%, що значно вище довоєнного рівня. У 2021 році показник оцінювався приблизно у 20%. (The World Bank) ⚠️ Важливо: показник «ризик бідності або соціального виключення» — це не просто кількість людей із доходом нижче певної суми. Він враховує кілька критеріїв, зокрема низький дохід, тяжкі матеріальні та соціальні труднощі або дуже низьку інтенсивність праці. 💶 СКОЛЬКИМ ДОЛЖЕН БЫТЬ МИНИМАЛЬНИЙ ДОХІД У ЄВРОПІ? Часто цей показник називають «прожитковим мінімумом», але офіційно Eurostat використовує поняття «поріг ризику бідності». Він дорівнює 60% медіанного доходу в конкретній країні. Тобто людина, яка має дохід нижче цього рівня, статистично вважається такою, що перебуває під ризиком бідності. 📊 Поріг ризику бідності для однієї людини, € на місяць: 🇱🇺 Люксембург — €2 540 🇩🇰 Данія — понад €1 600 🇦🇹 Австрія — понад €1 500 🇮🇪 Ірландія — понад €1 500 🇳🇱 Нідерланди — понад €1 400 🇧🇪 Бельгія — понад €1 300 🇩🇪 Німеччина — €1 381 🇫🇷 Франція — €1 278 🇮🇹 Італія — €1 030 🇪🇸 Іспанія — €965 🇵🇱 Польща — близько €700 🇵🇹 Португалія — менше €750 🇬🇷 Греція — менше €750 🇭🇷 Хорватія — менше €750 🇱🇹 Литва — менше €750 🇸🇰 Словаччина — менше €750 🇭🇺 Угорщина — менше €500 🇷🇴 Румунія — менше €500 🇧🇬 Болгарія — €391 🇪🇺 Середній показник по ЄС — близько €1 079 на місяць. ⚠️ Але важливо: це не означає, що €1 079 достатньо для комфортного життя. Показник відображає відносний рівень доходу всередині країни і не враховує реальну вартість оренди, харчування, транспорту та інших витрат. Наприклад, поріг в Італії — близько €1 030, але в Мілані, Римі чи Неаполі витрати на житло можуть становити значну частину цієї суми.
У Польщі пропонують депортувати непрацевлаштованих українців
У Польщі набирає обертів дискусія навколо ідеї депортації з країни українських чоловіків призовного віку, які не мають легального працевлаштування. Ініціативу висунули представники опозиційної партії Prawo i Sprawiedliwość (PiS). Наразі це політична пропозиція, а не чинний закон чи рішення про масову депортацію. Депутат PiS Анджей Шлівка заявив, що польські служби мають виявляти людей, які перебувають у Польщі нелегально або не мають офіційної роботи, та встановити для них термін повернення в Україну. «Навіть якщо це 5%, то це щонайменше бригада, а то й дивізія людей, яких можна організувати і які можуть боротися за свою країну», — заявив Шлівка. За його словами, такі дії необхідні також з огляду на безпеку Польщі. Проте, за даними UA Service HUB, наразі немає підтвердження, що польська влада ухвалила рішення про масову депортацію українських чоловіків. Йдеться саме про політичну ініціативу та заяви представника PiS. Водночас на тлі цієї дискусії українська громада в Польщі дедалі частіше звертає увагу на випадки агресії та нападів на українців. У польському суспільстві посилюються антиукраїнські настрої, а окремі політичні заяви лише загострюють дискусію навколо присутності українців у країні.
Bolt назавжди заблокував таксистку, яка ображала українок у Мілані
Сервіс таксі Bolt назавжди заблокував у своєму застосунку російськомовну таксистку, яка в Мілані ображала та нецензурно висловлювалася на адресу пасажирок-українок. Про це повідомили представники компанії Bolt. «Безпека всіх користувачів є нашим безумовним пріоритетом. Поведінка, показана у відео, є неприйнятною та несумісною зі стандартами Bolt. Ми надзвичайно серйозно ставимося до повідомлень про дискримінаційну та ненависницьку поведінку й ретельно розглядаємо кожен такий випадок», — зазначили в компанії. Нагадаємо, кілька днів тому в Мілані стався резонансний інцидент. Після завершення поїздки російськомовна водійка таксі почала ображати двох українок, використовуючи нецензурну лексику та ксенофобські висловлювання. Зокрема, вона вигукувала образливі фрази на кшталт «шалави» та «понаїхали», а також демонструвала відверто агресивну поведінку. Відео конфлікту швидко поширилося в соціальних мережах і викликало широкий суспільний резонанс. Анна Данилюк, яка раніше розповіла про інцидент у соцмережах, підтвердила, що в компанії їй повідомили про результати перевірки, компенсували витрату на поїздку та запропонували промокоди для знижок на наступні замовлення. Дівчина додала, що через образи водійки в поліцію не зверталися, адже її "час перебування в Мілані був обмежений".
«Шалави, понаїхали»: у Мілані російськомовна водійка таксі ображала українок
У Мілані стався прикрий інцидент на ґрунті мовної ворожнечі. Дві українки заявили, що стали жертвами словесних образ з боку російськомовної водійки таксі після завершення поїздки. Про випадок повідомив Instagram-канал Kyivbreaking, де також опублікували відео конфлікту. За словами авторок відео, протягом усієї поїздки вони не спілкувалися з водійкою, а лише розмовляли між собою українською мовою. Наприкінці поїздки одна з пасажирок подякувала водійці словами «Дякую». Саме після цього, як стверджують українки, водійка почала агресивно висловлюватися, використовуючи нецензурну лексику та образливі жести. «Всю поїздку з водієм Тетяною ніхто не контактував, ми між собою спілкувались українською мовою. По завершенні поїздки, коли виходили з машини, подруга сказала “дякую”, на що ми отримали реакцію у вигляді образ, нецензурної лексики та жестів. На відео — лише фрагмент, який встигла відзняти. До цього було дуже багато образливих слів і жестів. Ми були у шоці», — зазначили авторки відео. На оприлюдненому записі чути, як водійка вигукує образливі висловлювання на адресу українок, серед яких: «Ви мене бісите, українки», «Шалави, понаїхали». Інформації про те, чи звернулися постраждалі до поліції або сервісу таксі зі скаргою, наразі немає. UA Service Hub нагадує: в Італії, як і в інших країнах ЄС, образи, дискримінація чи переслідування за національною ознакою можуть стати підставою для звернення до правоохоронних органів або до адміністрації сервісу, якщо інцидент стався під час надання послуг. Якщо ви стали жертвою подібної поведінки, важливо зберегти докази (відео, фото, дані поїздки) та повідомити про випадок компетентні органи.
Країни ЄС закликали до термінових дій через масовий наплив нелегальних мігрантів
22 держави-члени Європейського Союзу звернулися до керівництва ЄС із вимогою негайної та скоординованої відповіді на ситуацію в іспанському анклаві Сеута, який останнім часом зіткнувся з раптовим масовим напливом десятків тисяч нелегальних мігрантів. У спільному листі, опублікованому 1 серпня, лідери країн наголосили, що Європейський Союз має забезпечити ефективний захист своїх зовнішніх кордонів та не допустити формування уявлення, що незаконний перетин кордону може стати шляхом до легального перебування на території ЄС. За даними UA Service HUB, у документі зазначається, що неконтрольовані масові перетини кордону створюють серйозні виклики для безпеки, роботи прикордонних служб та міграційної політики Євросоюзу. Саме тому країни закликають до спільних європейських рішень і швидкого реагування на кризу. Ситуація в Сеуті вкотре порушила питання посилення охорони зовнішніх кордонів ЄС, реформування міграційної системи та координації дій між державами-членами. Очікується, що це питання стане одним із ключових на найближчих зустрічах європейських лідерів. Сеута — це іспанський анклав на північному узбережжі Африки, який межує з Марокко. Разом із Мелільєю він є одним із небагатьох сухопутних кордонів між Африкою та Європейським Союзом. Саме через це Сеута протягом багатьох років залишається одним із головних маршрутів нелегальної міграції до ЄС. Цього тижня ситуація в анклаві різко загострилася: тисячі людей намагалися масово перетнути кордон із Марокко, що спричинило посилення роботи прикордонних служб та нову хвилю дискусій у Європі щодо контролю зовнішніх кордонів ЄС і міграційної політики
У Неаполі відбулася перша трансформаційна гра Lady’s Cash: навіть землетрус не зміг зупинити учасників
У Неаполі відбулася перша трансформаційна гра Lady’s Cash, організована MindSpace Club. Захід був присвячений темі фінансового мислення, грошової енергії та особистісного розвитку. Попри назву, гра відкрита не лише для жінок. У ній можуть брати участь і чоловіки, адже її головна мета — допомогти учасникам змінити ставлення до фінансів, виявити внутрішні обмеження, пов’язані з грошима, та відкрити нові можливості для особистого й професійного зростання. Під час зустрічі учасники аналізували власні фінансові сценарії, працювали з переконаннями щодо достатку та обговорювали практичні інструменти для досягнення фінансових цілей. Особливістю першої гри стало те, що вона не перервалася навіть під час землетрусу, який відчувався в Неаполі та багатьох районах Кампанії. Незважаючи на несподівану ситуацію, учасники зберегли спокій, а після необхідних заходів безпеки продовжили зустріч. Це стало символом стійкості, внутрішньої впевненості та готовності рухатися вперед попри будь-які виклики. За даними UA Service HUB, організатори MindSpace Club планують проводити трансформаційні ігри регулярно, створюючи простір для розвитку, підтримки та формування спільноти людей, які прагнуть позитивних змін у своєму житті.
Побиття українців у Польщі: затримано двох підозрюваних, третього розшукують
У Польщі триває розслідування резонансного нападу на українську пару у Вроцлаві. Поліція вже затримала двох чоловіків віком 27 і 45 років, яких підозрюють у жорстокому побитті громадян України. За інформацією польських ЗМІ, один із затриманих раніше був судимий та брав участь у боях на голих кулаках, інший є спортсменом зі змішаних єдиноборств (ММА). За попередніми даними, конфлікт виник у магазині «Żabka» через чергу. Після виходу на вулицю суперечка переросла у напад, під час якого постраждали українець та українка. Правоохоронці продовжують розшукувати третього учасника інциденту. Усім причетним може загрожувати до п’яти років позбавлення волі. На подію відреагував прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск. Він заявив, що зростання насильства пов’язане з тим, що радикально налаштовані групи відчувають політичну підтримку. Туск також закликав президента Польщі Кароль Навроцький публічно відреагувати на ситуацію та звернути увагу на діяльність радикальних угруповань. «Ми мусимо вести рішучу боротьбу проти цього насильства, адже бандити, хулігани та культура насильства стають дедалі зухвалішими. Це також пов’язано з тим, що вони відчувають політичну підтримку», — наголосив глава польського уряду. Прем’єр висловив сподівання, що правоохоронні органи оперативно затримають усіх винних, а суд забезпечить справедливе покарання. Він також підкреслив, що напади на українців суперечать інтересам Польщі, та закликав громадян повідомляти поліцію про будь-які прояви насильства чи злочинів на ґрунті ненависті. Нагадаємо, раніше UA Service HUB повідомляв, що українську пару жорстоко побили у Вроцлаві після конфлікту, який, за словами очевидців, супроводжувався образами через український акцент. Розслідування триває.
«Література - це теж зброя»: українська письменниця отримала престижну премію в Італії
Українська письменниця Ярина Груша стала лауреаткою однієї з найавторитетніших літературних нагород Італії — міжнародної премії Viareggio-Versilia, що є частиною престижної премії Viareggio-Rèpaci. Урочиста церемонія відбулася 26 липня у приморському місті Віареджо на узбережжі Тірренського моря. У різні роки міжнародну відзнаку отримували видатні світові діячі культури, серед яких лауреат Нобелівської премії Гюнтер Грасс і чилійський поет Пабло Неруда. Цьогоріч журі відзначило Ярину Грушу «за вагомий внесок у поширення та популяризацію української культури в Італії та Європі, а також за літературну творчість, що поєднує пам’ять, ідентичність і громадянське свідчення». Окремо було відзначено її роман «Синій фотоальбом», який порушує теми пам’яті, людських історій та пошуку ідентичності. Під час церемонії письменниця подякувала президенту премії Паоло Мієлі, членам журі, видавництву Bompiani та редакторці Джулії Ікіно. У своїй промові вона наголосила на символічності отримання нагороди саме у Віареджо — місті, де у 1915–1939 роках жила всесвітньо відома українська оперна співачка Соломія Крушельницька. «Бути сьогодні тут означає, що попри всі спроби знищити, стерти й замовчати, українська культура вижила завдяки сміливим людям», — зазначила Ярина Груша. Свою нагороду письменниця присвятила українським авторам, які загинули під час війни, тим, хто був змушений взяти до рук зброю замість пера, а також тим, хто продовжує боротися словом. «Література — це теж зброя», — підсумувала вона, завершивши виступ словами: «Слава Україні!». За даними UA Service HUB, Ярина Груша стала першою українською лауреаткою премії, Viareggio-Versilia, заснованої у 1929 році. Премія вважається однією з найпрестижніших літературних відзнак Італії. Вона щороку вручається за визначні досягнення у прозі, поезії, есеїстиці, журналістиці, літературному дебюті та міжнародній культурній діяльності. Ярина Груша народилася в Україні. Закінчила філологічний факультет, спеціалізувалася на літературознавстві та перекладі. Протягом багатьох років працює на перетині української та італійської культур, займаючись перекладами, літературними проєктами та культурною дипломатією
Мер Вроцлава засудив напад на українців: «У нашому місті немає місця ксенофобії»
Мер Вроцлава Яцек Сутрик виступив із публічною заявою після жорстокого нападу на молоду українську пару. Він наголосив, що у місті немає місця насильству, дискримінації та злочинам на ґрунті ненависті. «Кожна людина, незалежно від того, якою мовою вона розмовляє, звідки походить чи у що вірить, має право почуватися у Вроцлаві в безпеці. Напад через походження — це напад на всю нашу спільноту», — заявив мер. Він висловив підтримку постраждалим, закликав поліцію якнайшвидше встановити та покарати винних, а також звернувся до мешканців із проханням не залишатися байдужими: повідомляти про подібні випадки правоохоронцям і, якщо це безпечно, фіксувати їх на фото чи відео. Окремо мер застеріг політиків і громадських діячів від риторики, яка ділить людей на «своїх» і «чужих», підкресливши, що такі висловлювання можуть провокувати реальне насильство. Нагадаємо, у Вроцлаві було жорстоко побито молоду українську пару. За повідомленнями польських ЗМІ, напад мав ознаки злочину на ґрунті національної ненависті. Інцидент викликав широкий суспільний резонанс і став приводом для публічної реакції міської влади. За даними UA Service HUB, сьогодні Польща залишається країною з найбільшою українською громадою в Європі. За різними офіційними оцінками, у країні перебуває близько 2 мільйонів громадян України, включно з людьми, які прибули після початку повномасштабної війни, а також тими, хто проживав і працював у Польщі раніше. Подібні заяви місцевої влади є важливим сигналом підтримки для української громади та підтверджують, що боротьба з ксенофобією і захист прав людини залишаються одним із пріоритетів демократичних європейських суспільств.